При помощи теории информации лингвисты смогли найти ответы на многие вопросы.
При определении сложности языка мы часто опираемся на субъективные представления. Человек на улице непременно назовёт китайский, японский, арабский самыми сложными, что обусловлено непривычной нам письменностью. Стереотипы о сложности также часто связаны с мнением о том, что близкородственные языки проще, а далекие от нашего языка сложнее.
Однако лингвисты ставят себе цель найти объективные критерии оценки языковой сложности. Для измерения сложности языка они прибегают к идеям из теории информации. Определение сложности ввёл отечественный математик Андрей Николаевич Колмогоров.
Колмогоровская сложность некоторого объекта — это длина наиболее экономного описания этого объекта на каком-то формализованном языке.
Рассмотрим такой пример: АББВАББВБВБАБА — сложная последовательность так как её никак нельзя описать экономно. Последовательность АБАБАБАБАБАБ более простая: её можно записать как АБ х 6.
Однако на практике использовать данный подход довольно сложно. Интересный метод предложил в 1998 году американский исследователь Патрик Юола. Он пропустил через архиватор переводы одного и того же текста на несколько языков и сравнил результаты. Языков в его выборке было шесть, и рейтинг сложности получился такой: маори < английский < нидерландский < французский < русский < финский.
Интересные исследования провёл также британец Питер Традгилл. Он показал, что абсолютная сложность языка очень тесно связана с ситуацией бытования этого языка, с социолингвистикой. Согласно его работам, более простые языки — это обычно языки с бОльшим количеством носителей, языки международного общения, а вот более сложные языки — это как раз языки, круг носителей которых ограничен. Объясняется это тем, что данные языки изучаются многими уже во взрослом возрасте. Взрослые что-то недовыучивают и передают выученный язык своим детям в упрощённом виде.
За допомогою теорії інформації лінгвісти змогли знайти відповіді на багато питань.
При визначенні складності мови ми часто спираємося на суб’єктивні уявлення. Людина на вулиці неодмінно назве китайський, японський, арабську найскладнішими, що обумовлено незвичній нам писемністю. Стереотипи про складність також часто пов’язані з думкою про те, що близькоспоріднені мови простіші, а далекі від нашої мови складніші.
Однак лінгвісти ставлять собі за мету знайти об’єктивні критерії оцінки мовної складності. Для вимірювання складності мови вони вдаються до ідей з теорії інформації. Визначення складності ввів вітчизняний математик Андрій Миколайович Колмогоров.Колмогоровська складність деякого об’єкту — це довжина найбільш економного опису цього об’єкта на якійсь формалізованій мові.Розглянемо такий приклад: АББВАББВБВБАБА — складна послідовність так як її ніяк не можна описати економно. Послідовність АБАБАБАБАБАБ простіша: її можна записати як АБ х 6.Однак на практиці використовувати даний підхід досить складно. Цікавий метод запропонував в 1998 році американський дослідник Патрік ЮОЛА. Він пропустив через архіватор переклади одного й того ж тексту на кілька мов і порівняв результати. Мов в його вибірці було шість, і рейтинг складності вийшов такий: маорі <англійська <нідерландська <французька <російська <фінська.
Цікаві дослідження провів також британець Пітер Традгілл. Він показав, що абсолютна складність мови дуже тісно пов’язана з ситуацією побутування цієї мови, з соціолінгвістики. Згідно його робіт, більш прості мови — це зазвичай мови з більшою кількістю носіїв, мови міжнародного спілкування, а ось більш складні мови — це як раз мови, коло носіїв яких обмежений. Пояснюється це тим, що дані мови вивчаються багатьма вже в дорослому віці. Дорослі щось недовивчають і передають вивчену мову своїм дітям в спрощеному вигляді.
Нагадаємо, що в нас Ви можете замовити довідку по несудимість у найкоротший термін у м. Одеса.
Адреса у м. Одеса: вул. Лейтенанта Шмідта, 5